[sigplus] Критическая ошибка: Папка галереи изображений 2014/vupysknui-v-istorijy как ожидается будет относительно пути базовой папки изображений, указанной в панели управления.

{gallery count=1 width=250 height=150 counter=1 links=0 maxcount=1 alignment=left navigation=both orientation=vertical}2014/vupysknui-v-istorijy{/gallery}

Такими словами ведучі розпочали урочистості з нагоди випускного в економіко - правовому коледжі.

Це перший випускний у коледжі, який традиційно (після трьох з половиною років навчання) відбувається власне взимку, коли вручають дипломи молодшого спеціаліста з готельного обслуговування.

Зал переповнений. Адже для решти випускників, які ще за студентськими лавами, це ніби генеральна репетиція їхнього власного свята. Такого радісного і водночас сумного, зворушливого до глибини серця, адже доводиться прощатися з усім, що стало близьким і рідним. Але сьогодні ідуть з їхньої великої студентської сім’ї старші, а вони ще хоч на трішечки, та залишаються. І єдине, чим вони можуть віддячити своїм товаришам - це підтримкою, усмішкою, оплесками, піснею і танцем. Цього всього не бракувало на святі. А найперше - добрих, щирих напутніх слів. Божого благословення — від свого духівника, настоятеля Свято -Успенського собору, протоієрея Миколи Сметанюка. І материнського — від викладачів.

Людмила ГАРАРУК, директор коледжу, кандидат історичних наук, «відмінник освіти України», заслужений працівник науки і освіти України, нагороджена відзнаками Міністерства освіти і науки України Петра Могили і Антона Макаренка, медаллю Івано-Франківської облради «За заслуги перед Прикарпаттям»:

Дорогі випускники!Сьогодні ви переходите ще одну сходинку у своєму житті.Сходинку, яка веде вас уже до інших мрій.Одна мрія, здобути диплом молодшого спеціаліста, вже здійснилася, іншіу вашій душі.Мрійте.Знайте, що той, хто мріє - дійде до мети. Наші викладачі намагалися віддати вам, у першу чергу, свої знання, частинку серця, виховуючи вас. І ми дуже раді, що ви всі, у такому складі, як поступили в коледж, дружно вийшли на випуск.

Ніколи не бійтесь труднощів, ніяких життєвих перипетій. Завжди йдіть тільки вперед і пам’ятайте слова нашого великого поета Тараса Шевченка, який казав, що з нами Бог. Борітеся - поборете. Тож боріться, відстоюйте себе в цьому житті. Любіть батьків, свою рідну домівку,Україну - і Бог вам допоможе пройти свій шлях гідно, здобути нових висот. Не втрачайте ніколи віри, надії, ідіть з любов’ю по цьому житті.

Володимир ТИМКІВ, заступник директора з навчальної роботи, «Відмінник освіти України»:

— Пам’ятайте, що ви навчалися у прекрасному навчальному закладі, який на теренах Прикарпаття визнаний найкращим, тому що в нас є висококваліфікований викладацький склад, потужна навчальна база, тому що в нас є ви -дипломовані спеціалісти готельного обслуговування, якими невдовзі поповняться готельні комплекси України. Через якийсь час, коли ми навідаємося туди, вірю, ви вже там працюватимете менеджерами, директорами. Здоров’я вам, мудрості, радості, успіхів у всіх ваших починаннях, життєвих справах. Нехай ваша доля збагачується життєвою мудрістю, ентузіазмом, енергією. Хай вам щастить.

Оксана ВІНТОНЯК, кандидат філологічних наук, заввїддЬіейНям ме-неджменту готельно-ресторанної діяльності:

— Сьогодні у нас велике свято. Ми знову випускаємо з наших стін найкращих студентів. Завтра для вас відчиняться двері у незвідані світи. Ми бажаємо вам бути мудрими, не загубитися, не розгубити себе, не піддаватися на провокації, гордо нести ім’я Людина, звання випускника економіко - правового коледжу. Кажуть, що у людини є дві цілі. Одна з них - досягати мети, друга - радіти тому, що досягнеш. Друге дається важче, тому я бажаю вам вміти радіти своїм мріям і здобуткам. Хочу, щоб ви подякували своїм батькам, адже саме вони привели вас у наш навчальний заклад, вони вірили у вас, вболівали і сьогодні по праву розділяють нашу спільну радість і гордість за вас.

А потім була урочиста іеремо-нія нагородження. Адже крім дипломів, чимало випускників отримали Подяки за активну участь у громадському житті коледжу, художній самодіяльності. Особливо зворушливим був виступ Романи Грищук, Василя Якубенка і Христини Пониполяк. Вони вийшли на сцену для подячного слова і прощального дарунка своїм викладачам і товаришам — пісні й танцю. Ось так, у випускному одязі, Василь та Христина танцювали «голубку», а потім вальс.

- Не віриться, що ми вже випускники,- тремтячим від хвилювання голосом говорила Христя. - За роки навчання ви всі стали для мене такими близькими, такими рідними людьми. Я вас усіх дуже люблю.

Я дуже пишаюся своїм випуском. Бажаю всім великої удачі. Велике спасибі нашому куратору, Володимиру Дмитровичу Іванішину, ви - найкращий. Так не хочеться прощатися, тому я кажу: до побачення, адже вірю, що ми ще не раз зустрінемось і нас радо обійме наша альма-матер.

З великого екрану демонструвалися слайди — миті з життя студентів групи - під час навчання, практики і відпочинку. На світлинах вони всі були такі життєрадісні і, як мені здалося, дуже дружні.

- Ви не помилилися, - підтвердила мої здогади голова циклової комісії, викладач фахових дисциплін Тетяна Кучерян, з якою ми попрямували до виходу після урочистостей. - Цей випуск дуже незвичний, бо діти з першого курсу згуртовані. І видно було, що вони хочуть більшого, ніж просто вчитись.

Як результат, бачили, скільки грамот отримали активісти. А ще вони особливі у ставленні один до одного і дуже дружні, готові прийти на допомогу. Вони багато досягли, багато знають, більшість з них уже мають пропозицію працевлаштування, частина продовжить навчання у Вищій школі гастрономії та готелярства в Польщі, університеті, з яким коледж налагодив партнерські зв’язки. Тож я, напевне, досягла своєї мети як учитель, бо мої учні у чомусь мене перевершують. І це дуже радує, я вже горджуся ними і впевнена, що мине небагато часу - пишатимусь ще більше. Жаль лише, що сьогоднішній день - це уже історія.

Вікторія КОХАН.