Фонетика і графіка. Орфоепія і орфографія.
        Звуки мови. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі. Подовжені звуки. Букви і інші графічні засоби. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дж. Склад. Наголос. Ненаголошені голосні, їх позначення на письмі. Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Чергування у-в, і-й.
        Правила вживання апострофа, м'якого знака. Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків. Написання слів іншомовного походження.

        Будова слова, словотвір і орфографія.
        Спільнокореневі слова і форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
        Найпоширеніші чергування голосних і приголосних звуків Вимова і написання префіксів з - (зі, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі.
        Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення в українській мові. Зміни приголосних при творенні слів. Правопис складних і складноскорочених слів. Лексикологія і фразеологія. Поняття про лексику. Лексичне значення слова. Запозичені слова. Застарілі слова. Неологізми. Поняття про фразеологізми. Фразеологізми в ролі членів речення.

        Морфологія і орфографія.
        Поняття про самостійні та службові частини мови. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник: назви істот і неістот, загальні і власні назви. Рід, число, відмінки іменників. Типи відмін іменників. Незмінні іменники. Способи творення іменників. Правопис відмінкових закінчень іменників. Правопис найуживаніших суфіксів. Велика буква у власних назвах.
        Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
        Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників, їх утворення. Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників. Правопис відмінкових закінчень і найуживаніших суфіксів прикметників. Написання складних прикметників.
        Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробових та збірних) і порядкові. Числівники прості і складні. Відмінювання кількісних і порядкових числівників. Правопис числівників. Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників. Відмінювання займенників. Правопис займенників. Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Неозначена форма дієслова. Види дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Часи дієслів. Дієслова та їх дієвідмінювання. Особа і число (в теперішньому і майбутньому часі). Безособові дієслівні форми на-но, -то. Правопис дієприкметників.
        Дієприслівник як особлива форма дієслова, загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот. Правопис дієприслівників. Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення. Правопис прислівників. Прийменник як службова частина мови. Непохідні і похідні прийменники. Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
        Сполучник як службова частина мови. Формотворчі, заперечні та модальні частки Написання часток бо, но, то, от, таки. НЕ з різними частинами мови. Правопис вигуків.

        Синтаксис і пунктуація.
        Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова. Просте речення. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Члени речення (підмет і присудок; присудок простий і складений; додаток, означення, обставини ) і способи їх вираження. Прикладка як різновид означення. Порівняльний зворот.
        Розділові знаки в кінці речення. Тире між підметом і присудком. Розділові знаки при прикладках і порівняльних зворотах. Речення двоскладні і односкладні. Різновиди односкладних речень. Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях. Однорідні члени речення. Узагальнююче слово при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення. Розділові знаки при однорідних членах речення. Звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них. Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючі). Розділові знаки при відокремлених членах.
        Складне речення, його типи. Складносурядне сполучникове речення. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень. Складне речення з кількома підрядними. Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченнях. Безсполучникове складне речення. Розділові знаки в безсполучниковому зв'язку. Розділові знаки при прямій мові, цитаті, діалозі.

        Програма з математики для вступників до вищих навчальних закладів складається з трьох розділів. Перший з них містить перелік основних математичних понять і фактів, якими повинен володіти вступник (вміти правильно їх використовувати при розв’язанні задач, посилатися на них при доведенні теорем). У другому розділі вказано теореми, які треба вміти доводити. Зміст теоретичної частини іспитів повинен формуватися з цього розділу. У третьому розділі перелічено основні математичні вміння і навички, якими має володіти випускник.
        На іспиті з математики вступник до вищого навчального закладу повинен показати:
        1) чітке знання означень, математичних понять, термінів, формулювань правил, ознак, теорем, передбачених програмою, вміння доводити їх;
        2) вміння точно і стисло висловити математичну думку в усній і письмовій формі, використовувати відповідну символіку;
        3) впевнене володіння практичними математичними вміннями і навичками, передбаченими програмою, вміння застосовувати їх при розв’язані задач і вправ.

        1. Натуральні числа і нуль. Прості і складені числа. Дільник, кратне. Найбільший спільний дільник. Найменше спільне кратне. Ознаки подільності на 2, 3, 5, 9, 10. Системи числення.
        2. Цілі числа. Раціональні числа, їх додавання, віднімання, множення, ділення. Порівняння раціональних чисел.
        3. Дійсні числа, їх запис у вигляді десяткового дробу. Читання, запис та дії з десятковими дробами. Скінченні і нескінченні, періодичні і неперіодичні десяткові дроби.
        4. Звичайні дроби. Порівняння звичайних дробів. Правильний і неправильний дріб. Ціла та дробова частина числа. Основна властивість дробу. Скорочення дробу. Середнє арифметичне і середнє геометричне чисел. Основні задачі на дроби.
        5. Поняття про ірраціональні числа.
        6. Зображення чисел на прямій. Модуль числа, його геометричний зміст.
        7. Числові вирази. Вирази зі змінними. Тотожні перетворення раціональних алгебраїчних виразів.
        8. Поняття про пряму та обернену пропорційну залежності між величинами. Види діаграм.
        9. Вимірювання величин. Наближене значення числа. Округлення чисел. Абсолютна та відносна похибки наближеного значення числа. Виконання арифметичних дій над наближеними значеннями чисел.
        10. Пропорції. Основна властивість пропорції. Розв’язування задач за допомогою пропорцій. Прості і складені задачі.
        11. Степінь з натуральним показником і його властивості. Степінь з цілим показником і його властивості. Стандартний вигляд числа. Перетворення виразів зі степенями.
        12. Квадратний корінь. Арифметичний квадратний корінь. Властивості квадратних коренів. Наближене значення квадратного кореня.
        13. Прямокутна система координат на площині. Координати точки (абсциса і ордината). Формула відстані між двома точками площини, заданих координатами. Координати середини відрізка.
        14. Одночлен і многочлен. Дії над ними. Многочлен з однією змінною. Корінь многочлена (на прикладі квадратного тричлена). Степінь многочлена. Додавання, віднімання і множення многочленів. Розкладання многочлена на множники.
        15. Рівняння. Розв’язування рівнянь, корені рівняння. Рівносильні рівняння. Біквадратні рівняння. Графік рівняння з двома змінними.
        16. Числові нерівності і їх властивості. Почленне додавання та множення числових нерівностей. Лінійна нерівність з одним невідомим. Розв’язування нерівностей другого степеня з однією змінною. Розв’язування нерівностей, метод інтервалів.
        17. Системи рівнянь і системи нерівностей (раціональні і тригонометричні). Розв’язування систем. Корені системи. Рівносильні системи рівнянь.
        18. Арифметична та геометрична прогресії. Формули знаходження п-го члена та суми п перших членів прогресій. Нескінченно спадна геометрична прогресія та її сума.
        19. Поняття функції. Способи задання функції. Область визначення, область значень функції. Перетворення графіків функції.
        20. Графік функції. Зростання і спадання функції; періодичність, парність, непарність функції. Графічне розв’язання рівнянь, нерівностей.
        21. Означення і основні властивості функцій: лінійної y = kx+b, квадратичної , степеневої та їх графіки.

        1. Початкові поняття планіметрії (точка, пряма, промінь, відрізок, ламана; довжина відрізка). Геометричні фігури. Паралельні і перпендикулярні прямі. Поняття про аксіоми і теореми. Поняття про обернену теорему.
        2. Кут, величина кута. Суміжні і вертикальні кути та їх властивості. Кути утворені внаслідок перетину прямих, що перетинаються січною, а також при перетині паралельних прямих січною.
        3. Трикутник. Медіана, бісектриса, висота трикутника, їх властивості. Чотири визначні точки трикутника. Види трикутників. Співвідношення між сторонами та кутами прямокутного трикутника. Теореми синусів, косинусів. Середня лінія трикутника.
        4. Коло і круг. Центр, діаметр, радіус, хорди, січні кола. Залежність між відрізками у колі. Дотична до кола. Дуга кола. Сектор, сегмент. Довжина кола і довжина дуги кола.
        5. Центральні і вписані кути, їх властивості. Коло, вписане у трикутник. Коло, описане навколо трикутника. Величина кута та її властивості. Вимірювання вписаних кутів. Градусна і радіанна міра кута.
        6. Геометричне місце точок. Метод ГМТ.
        7. Поняття про рівність фігур. Ознаки рівності трикутників.
        8. Поняття про подібність фігур. Ознаки подібності трикутників.
        9. Прямокутна система координат на площині. Формула відстані між двома точками площини, заданих координатами; координати середини відрізка. Графік рівняння прямої і кола. Довжина відрізка і її властивості. Відстань від точки до прямої.
        10. Вектор. Абсолютна величина і напрям вектора. Кут між векторами. Колінеарні вектори. Сума векторів та її властивості. Добуток вектора на число та його властивості. Розкладання вектора за осями координат і двома неколінеарними векторами. Координати вектора. Скалярний добуток векторів та його властивості. Проекція вектора на осі координат.
        11. Чотирикутник, паралелограм, прямокутник, ромб, квадрат, трапеція; їх елементи і основні властивості.
        12. Многокутник. Вершини, сторони, діагоналі многокутника. Правильні многокутники і їх будова.
        13. Поняття про площі, основні властивості площі. Площа трикутника, паралелограма, прямокутника, квадрата, ромба, трапеції. Відношення площ подібних фігур. Площа круга і його частин.
        14. Рух, його властивості. Види симетрій, поворот, паралельне перенесення.

        1. Основні правила додавання, віднімання, множення, ділення.
        2. Формула коренів квадратного рівняння. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники.
        3. Зведене квадратне рівняння. Теорема Вієта.
        4. Розв’язування лінійних рівнянь і таких, що зводяться до лінійних.
        5. Розв’язування лінійних нерівностей і систем лінійних нерівностей.
        6. Розв’язування систем двох лінійних рівнянь.
        7. Основна властивість дробу. Дії з дробами.
        8. Формули скороченого множення: та інші.
        9. Теорема про відношення між середнім арифметичним і середнім геометричним.
        10. Властивості числових нерівностей.
        11. Формула знаходження п-го члена арифметичної і геометричної прогресій.
        12. Формула знаходження суми п перших членів арифметичної і геометричної прогресій.
        13. Властивості квадратного кореня.

        1. Основна властивість паралельних прямих.
        2. Властивості точок, рівновіддалених від кінців відрізка.
        3. Ознаки паралельності прямих.
        4. Теорема про суму кутів трикутника. Зовнішні кути трикутника.
        5. Ознаки рівності, подібності трикутників. Існування трикутника, рівного даному.
        6. Теорема про існування і єдиність перпендикуляра до прямої.
        7. Теорема Фалеса.
        8. Радіус кола, описаного навколо трикутника і кола, вписаного в трикутник.
        9. Теорема про кут вписаний в коло.
        10. Дотична до кола та її властивість. Вимірювання кута, вписаного в коло.
        11. Теорема Піфагора та наслідки з неї.
        12. Співвідношення між сторонами і кутами прямокутного трикутника.
        13.Формули площ паралелограма, трикутника, трапеції. Формула Герона.
        14.Нерівність трикутника.
        15.Формула відстані між двома точками площини.

        Вступник повинен:
        1. Виконувати арифметичні дії над натуральними числами, десятковими, звичайними дробами; користуватися калькулятором і таблицями; визначати і користуватися масштабом.
        2. Уміти використовувати тотожності перетворення основних алгебраїчних виразів (многочленів, дробово-раціональних виразів які містять степені і корені тригонометричні виразів ).
        3. Будувати і читати графіки лінійної, квадратичної, степеневої функцій.
        4. Розв’язувати рівняння і нерівності першого і другого степенів, а також рівняння і нерівності, що зводяться до них; розв’язувати системи рівнянь і нерівностей першого і другого степенів і ті, що зводяться до них.
        5. Розв’язувати задачі за допомогою рівнянь і систем рівнянь.
        6. Зображати геометричні фігури на площині і виконувати найпростіші будови на площині.
        7. Використовувати геометричні відомості при розв’язуванні алгебраїчних, а відомості з алгебри і тригонометрії – при розв’язуванні геометричних задач.
        8. Виконувати на площині операції над векторами (додаваня і віднімання векторів, множення вектора на число) і використовувати їх при розв’язувані практичних задач і вправ.
        9. Володіти навичками вимірювання і обчислення довжин, кутів і площ, які використовуються для розв’язання різних практичних завдань.
        10. Уміти застосовувати властивості геометричних фігур при розв’язанні задач на обчислення та доведення.

Тема 1. Стародавня історія України         Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Поява і розселення людей на території України. Поширення землеробства і скотарства на землях України. Кочовики раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній в Північному Причорномор’ї та Криму.
        Тема 2. Виникнення та розвиток Київської Русі         Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави.
        Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.
        Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.
        Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

Тема 3. Київська держава наприкінці Х — у першій половині ХІ ст.         Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.
        Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.
        Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.
        Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість

Тема 4. Київська держава у другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.         Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.
        Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.
        Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.
        Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоровім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.
        Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.
        Освіта. Наука. Усна народна творчість.
        Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.

Тема 5. Галицько-Волинська держава         Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.
        Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.
        Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.
        Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.
        Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архітектура та образотворче мистецтво.
        Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Тема 6. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших держав
(друга половина ХІV—ХV ст.)         Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.
        Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.
        Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.
        Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.
        Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.
        Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.
        Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архітектура й містобудування.

Тема 7. Українські землі в ХVІ ст.         Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.
        Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.
        Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.
        Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.
        Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.
        Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.
        Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.
        Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Тема 8. Українські у першій половині ХVІІ ст.         Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.
        Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.
        Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.
        Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сули-ми. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.
        Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.
        Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Тема 9. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.         Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники.
        Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.
        Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.
        Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.
        Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.
        Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.
        Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Тема 10. Українські землі в 60–80-ті роки XVII ст.         Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657    рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького.
        Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.
        Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.
        Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.
        Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.
        Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій.
        Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.
        Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Тема 11. Українські землі наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.         Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.
        Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія.
        Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.
        Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко.
        Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція.
        Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».
        Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Тема 12. Українські землі в другій половині XVIII ст.         Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.
        Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.
        Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.
        Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової(Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.
        Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.

Тема13. Формування модерної української нації. Теорія та суспільні виклики першої половини ХІХ ст.         Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України. «Українське питання» — проблема панівних націй. «Український проект».
        Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять — найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.
        Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.
        Російська панславістська, польська федеративна і українська слов’янофільська теорії. Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.

Тема 14. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій
наприкінці ХVІІІ — у першій третині ХІХ ст.         Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.
        Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.
        Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.
        Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.
        Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. «Руська трійця». Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Тема 15. Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.         Сільське господарство. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.
        Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.
        Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.
        Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.
        Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Тема 16. Культурне життя в українських землях наприкінці ХVІІІ —  першій половині ХІХ ст.         Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.
        Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.
        Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.
        Традиційно-побутова культура у селі та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.

Тема 17. Модернізація українського суспільства в середині — у другій половині ХІХ ст.         Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.
        Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.
        Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової еміграції.

Тема 18. Національна ідея. Українофільський культурницький і політичний етапи визвольного руху         Зіткнення російської, польської, німецької і австрійської національних ідей на українських землях. Українське питання, його головні засади і принципи. Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Хлопомани і народовці. Москвофільство і малоросійство. Подвійна лояльність української еліти.
        Український соціалізм. М. Драгоманов.
        Націонал-демократична течія — галицькі народовці і київські старогромадівці. Ідея територіалізму — патріотизму землі та концепт «українська політична нація». Національний соціал-демократизм. Участь представників різних етносів в українському визвольному русі.

Тема 19. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ ст.         Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст. Київська та інші громади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.
        Основні течії суспільно-політичного руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвiта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.
        Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський рух. «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства». «Київський телеграф». Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.
        Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-ті роки ХІХ ст. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.
        Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І. Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України. Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.
        Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський).

Тема 20. Культурне життя України в другій половині XIX ст.         Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет.
        Наука. Наукові товариства. М. Грушевський.
        Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Музеї. Українські підприємці-благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків.
        Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя.